БлогіКо

Тип виховної системи - гуманістичний.

Це означає, що виховна система орієнтована на:

• реалізацію та самореалізацію суттєвих сил вихованця;
• забезпечення фізичного, психічного, морального та духовного здоров'я учнів.

Виховна система нашої школи- це цілісний механізм, який утворився під час процесу взаємодії основних компонентів виховання (ціль, суб'єкти виховання, їх діяльність, спілкування, взаємостосунки, кадровий потенціал, матеріальна база). Це все сприяє духовному розвитку та саморозвитку особистості, а також створенню своєрідного мікроклімату у школі.

План виховної роботи школи на 2016-2017 навчальний рік.

Мета

Впровадження у виховний процес гуманно орієнтованих технологій для здійснення педагогічної підтримки вихованців; сприяння становленню учня як суб’єкта власної життєтворчості, орієнтація його на самоосвіту, саморозвиток, самовираження в ході навчально-виховного процесу.

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції Національної доктрини розвитку освіти основними завданнями нашого навчального закладу є:

• сприяння формуванню в учнів загальнолюдських моральних цінностей, прагнення удосконалювати власний рівень вихованості;
• впровадження технологій індивідуально орієнтованого навчання і педагогічної підтримки дитини в освітній процес;
• сприяння формуванню у вихованців свідомої дисципліни, культури життєвого самовираження, потреби внутрішньої активності, здатності до саморозвитку, самовдосконалення, самовиховання;
• удосконалення діяльності педагогічного колективу з впровадження інноваційних форм і методів виховної роботи, розширення засобів виховного впливу;
• підвищення ролі учнівського самоврядування в навчально-виховному процесі;
• зберігати й зміцнювати здоров’я кожної дитини;
• забезпечувати набуття необхідного соціального досвіду вихованцями.

Виховний процес побудований за Програмою виховання учнів (наказ МОН від 17.12.2007 р. № 1133).  

Зміст виховної діяльності складають:

• ціннісне ставлення до себе
• ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей;
• ціннісне ставлення до  праці;
• ціннісне ставлення до культури  і мистецтва;
• ціннісне ставлення до суспільства і держави;
• ціннісне ставлення до природи.

Система роботи за обраними школою цільовими програмами охоплює весь педагогічний процес: навчальні заняття, позаурочну діяльність учнів (позакласні виховні заходи та заняття в гуртках) і повною мірою сприяє вирішенню мети і завдань виховної діяльності педколективу.

04.03.2017

Запрошую до обговорення проекту типового навчального плану для учнів 10-11 класів

Навчальний план – основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Міністерство складає та затверджує типові навчальні плани – рамку, за якою пізніше формують робочі навчальні плани кожної окремої школи.   У навчальному плані міститься «інваріантний» та «варіативний» складники.

• «Інваріантний» складник – це перелік предметів, викладання яких є обов’язковим,

• «варіативний» складник – блок, у якому навчальні предмети може обирати школа.

• «Ґрунтовно вивчити предмет, маючи менше одного уроку на тиждень, просто неможливо. Діти, що приходять у старшу школу, вже мають визначатися зі своїми подальшими пріоритетами, почати підготовку до вступу у вищий навчальний заклад. Відповідно, учні мають отримати можливість глибше вивчати ті предмети, які їм знадобляться для подальшого продовження навчання. Вивчення всіх предметів на однаково неглибокому рівні у старших класах є нераціональним», – наголошує заступник Міністра освіти і науки.

Інваріантний складник цього типового плану вже передбачає навантаження на учня у розмірі:

• 30 годин на тиждень у 10-му класі,

• 33 години на тиждень в 11-му класі.

На сьогодні в чинних типових начальних планах у інваріантній частині знаходиться 22 і більше предметів.

Граничне навантаження на учня в школі – 33 години на тиждень.

У середньому на вивчення одного предмета виділено 1,5 години.

Проект типового навчального плану для учнів 10-11 класів – вихід, який пропонує МОН

У проекті типового навчального плану для учнів 10-11 класів запропоновано суттєво іншу систему створення навчального плану для школи.

Новація №1 – скорочення кількості обов’язкових предметів (інваріантної складової) – з 22 до 9. Це дає можливість школі визначити свій профіль і поглиблено викладати обрані предмети.

«Час – це найважливіший ресурс. В 10-11 класі діти вже мають розуміти, який подальший шлях оберуть, та починати готуватися до вступу до вищого навчального закладу», – додає Павло Хобзей.

Новація №2 – старша школа має стати профільною. Пропонується позбутися такого явища як «універсальний профіль».

Обговорюваний проект типового навчального плану дасть школам більше свободи у формуванні своїх робочих планів. Залежно від власних ресурсів та можливостей, школи самостійно обиратимуть профіль. Якщо ж це велика школа, в якій навчається декілька паралелей, школа зможе мати класи з різними профілями викладання, а діти – обирати необхідний їм профіль навчання.

«Згідно з нашими розрахунками, завдяки введенню обов’язкової профільної школи значно зросте кількість шкіл, що профільно вивчають точні дисципліни. Це пов’язано не лише з наявними можливостями шкіл, а й з тим, що на них значно більший попит серед дітей, які не визначились, який далі профіль обрати. Значно більша кількість школярів та їхніх батьків впевнена в тому, що самостійно зможуть підготуватися до іспитів з таких предметів, як українська мова, література тощо, ніж до предметів природничого циклу», – пояснив Павло Хобзей.

Проект оновленого типового навчального плану передбачає, що школа повинна обов’зково обрати 2-3 предмети з циклу «профільних», а також доповнити їх дисциплінами з циклу «вибірково-обов’язкових» предметів (не менше 2-х).

У проекті документу «профільні предмети» та кількість годин на їх вивчення визначено наступним чином:

Профільний предмет	Кількість годин на тиждень у класах
	10 клас	11 клас
Українська мова	4	4
Література (українська і зарубіжна)	8	8
Іноземна мова	5	5
Історія (історія України та всесвітня історія)	8	8
Людина і суспільство	4	4
Мова і література національної меншини	5	5
Математика	10	10
Фізика і астрономія	6	6
Біологія і екологія	6	6
Хімія	5	5
Географія	5	5
Інформаційно-комунікаційні технології	5	5
Технології	6	6
Мистецтво	5	5
Фізична культура	6	6
Захист Вітчизни	5	5

Слід ураховувати, що кількість годин для вивчення профільного предмета включає кількість годин, відведених типовим планом на вивчення відповідного предмета або його модуля на рівні стандарту (в предметах інваріантної складової), яка доповнюється потрібною кількістю годин з передбачених на цикл профільних предметів.

Новація №3 – можливість для шкіл створювати власні «спецкурси» для поглиблення профільного навчання. Тобто йдеться про викладання вузьких спеціалізованих дисциплін, які є близькими до профілю, що обирає школа.

Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби – і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, але орієнтовані на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю.

Тематика і зміст спеціальних курсів може розроблятися вчителями із наступним їх погодженням у встановленому порядку. Навчальний заклад може також обирати відповідний спецкурс із уже розроблених і рекомендованих МОН України.

Новація №4 – з’являються інтегровані предмети «Література», «Історія», «Людина і суспільство», «Математика».

У старшій школі дитина має обов’язково отримати цілісну картину світу. Саме тому, навіть якщо школа обирає для поглибленого вивчення гуманітарні предмети, загальні знання з Біології, Географії, Астрономії, Екології, Фізики та Хімії вона отримує в рамках інтегрованого предмету «Людина і природа», який в такій школі читатиметься 3 години на тиждень. Інтегровані знання з Правознавства, Економіки, предмету «Людина і світ» школярі старших класів отримуватимуть в рамках предмету «Людина і суспільство».

Навіщо потрібна інтеграція «профільних предметів»?

Зараз існує багато нарікань щодо дублювання змісту предметів, особливо у старшій школі, де кожна хвилина навчального часу має використовуватися корисно та продуктивно. Інтекрація предметів має вирішити цю проблему.

Наприклад, у старшій школі вивчення зарубіжної та української літератури це насамперед не вивчення текстів, хоча воно є дуже важливим, – це отримання знань про різні стилі творів, віршовані розміри тощо. Нині віршовані розміри вчать двічі – на уроках української літератури та зарубіжної. Тобто витрачають вдічі більше часу, ніж реально на це потрібно. Поєднання предметів допоможе створити навчальну програму, яка усуне цю проблему.

Крім того, подібний підхід надає можливості сформувати цілісну картину світу. Наприклад, українська література та її розвиток в рамках чинної системи сприймається відірвано від розвитку світової літератури. Діти не розуміють головного – передумов і механізмів, завдяки яким розвивалася література впродовж історії, взаємовпливи, які здійснювались між країнами в цій сфері.

ЩО ДАЛІ?

Після того, як буде затверджено оновлений типовий навчальний план для 10-11 класів, найбільший виклик – написання нових навчальних програм та підготовка підручників.

«До створення нових навчальних програм потрібно поставитися особливо відповідально. Наскільки це можливо, в межах чинного Держстандарту, ми повинні закласти в них компетентнісний підхід, програми мають бути правильно та структуровано написані, необхідно прибрати дублювання, максимально враховувати потреби учнів старшої школи. Оскількі більшість інтегрованих предметів – це новинка для нас, потрібно докласти максимум зусиль, щоб ці дисципліни стали цікавими та корисними для наших дітей», – стверджує Павло Хобзей.

За новими програмами будуть писатися нові підручники для старших класів. Держава фінансуватиме підручники як для оволодіння стандартом (предмети інваріантної складової), так і для поглибленого вивчення (профільні предмети).

«Для нас дуже важливо, щоб суспільство слідкувало за усіма етапами цього процесу. Зараз ми сподіваємося на відгук щодо запропонованого типового навчального плану. Пізніше, під час складення та затвердження нових навчальних програм, нам також потрібна буде реакція суспільства, адже тільки так ми можемо перевірити, чи всі фактори ми змогли врахувати при підготовці документів», – зазначає заступник Міністра.

Завантажити проект оновленого типового навчального плану для 10-11 класів можна за посиланням. Завантажити чинні сьогодні типові навчальні плани для 10-11 класів можна тут.

 Заступник директора з навчально-виховної роботи Довгопол Н.М.

Сучасні підходи до використання інформаційних технологій

Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства  характеризується процес інформатизації.

Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збір, нагромадження, продукування, обробка, збереження, передача і використання інформації, здійснювані на основі сучасних засобів мікропроцесорної  й обчислювальної техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну. Інформатизація суспільства забезпечує:  активне використання постійного інтелектуального потенціалу суспільства, що розширюється, сконцентрованого в друкованому фонді, і науковому, виробничому й іншому видах діяльності його членів; Інтеграцію інформаційних технологій з наукового, виробничого, ініціюючого розвитку усіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію трудової діяльності;    високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію інформації, що представляється істотність використовуваних даних.

Застосування відкритих інформаційних систем, розрахованих на використання всього масиву інформації, доступної в даний момент суспільству у визначеній його сфері, дозволяє удосконалити механізми керування суспільним пристроєм, сприяє гуманізації і демократизації суспільства, підвищує рівень добробуту його членів. Процеси, що відбуваються в зв’язку з інформатизацією суспільства, сприяють не тільки прискоренню науково-технічного прогресу, інтелектуалізації усіх видів людської діяльності, але і створенню якісно нового інформаційного середовища соціуму, що забезпечує  розвиток творчого потенціалу індивіда.

Одним із пріоритетних напрямків процесу інформатизації сучасного суспільства є  інформатизація освіти – упровадження засобів нових інформаційних технологій у систему освіти. Це уможливить:  удосконалювання  механізмів керування системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково-педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також  комунікаційних мереж;  удосконалювання методології і стратегії добору змісту, методів і організаційних форм навчання, що відповідають задачам розвитку  особистості того, якого навчають, у  сучасних умовах інформатизації суспільства;  створення  методичних систем навчання, орієнтованих на  розвиток інтелектуального потенціалу того, якого навчають, на формування умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально-дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності по обробці інформації;   створення і використання комп’ютерних тестуючих, діагностуючих, контролюючих і оціночних систем.

Інтенсивний розвиток процесу інформатизації освіти спричиняє розширення сфери застосування сучасних інформаційних технологій. В даний час можна вже цілком виразно виділити успішно й активно розвиваючі напрямки використання сучасних інформаційних технологій в освіті:

реалізація можливостей програмних засобів навчального призначення (проблемно-орієнтованих, об’єктно-орієнтованих, предметно-орієнтованих) як засіб навчання, об’єкта вивчення, засобу керування, засобу комунікації, засобу обробки інформації.

Як показує вітчизняний і закордонний досвід застосування сучасних інформаційних технологій, реалізація вищевикладених можливостей дозволяє забезпечити:    надання тому, кого навчають, інструмент дослідження, конструювання, формалізації знань про предметний світ і разом з тим активного компонента предметного світу, інструмента виміру, відображення і впливи на предметний світ;     розширення сфери самостійної діяльності тих, яких навчають, за рахунок можливості організації різноманітних видів навчальної діяльності (експериментально-дослідницька, учбово-ігрова, інформаційно-навчальна діяльність, а також діяльність по обробці інформації, зокрема й аудіовізуальної), у тому числі індивідуальної, на кожному робочому місці, груповий, колективної;   індивідуалізацію і диференціацію процесу навчання за рахунок реалізації можливостей інтерактивного діалогу, самостійного вибору режиму навчальної діяльності й організаційних форм навчання; озброєння того, кого навчають, стратегією засвоєння навчального матеріалу чи рішення задач визначеного класу за рахунок реалізації можливостей; формування інформаційної культури, компоненти культури індивіда, члена інформаційного суспільства, за рахунок здійснення інформаційно-навчальної діяльності, роботи з об’єктно-орієнтованими програмними засобами; підвищення мотивації навчання за рахунок комп’ютерної візуалізації досліджуваних об’єктів, явищ, керування досліджуваними об’єктами, ситуацією, можливості самостійного вибору форм і методів навчання, вкраплення ігрових ситуацій.

Процес інформатизації освіти і зв’язане з цим використання можливостей сучасних інформаційних технологій у процесі навчання приводить не тільки до зміни організаційних форм і методів навчання, але і до виникнення нових методів навчання. Придатність технічних засобів навчання і контролю для використання на заняттях по іноземній мові визначається за наступними критеріями:

по-перше, вони повинні сприяти підвищенню продуктивності праці й ефективності навчального процесу,

по-друге, забезпечувати негайне і постійне підкріплення правильності навчальних дій кожного учня;

по-третє, підвищувати свідомість і інтерес до вивчення мови,
по-четверте, забезпечувати оперативний зворотний зв’язок і поопераційнний контроль дій усіх тих, яких навчають,,

по-п’яте, мати можливість швидкого уведення відповідей без тривалого їхнього кодування і шифрування.

Застосування комп’ютерів на уроках англійської мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу. При комп’ютерному навчанні засвоюється набагато більша кількість матеріалу, чим це робилося за той самий час в умовах традиційного навчання. Крім того, матеріали при використанні комп’ютера краще засвоюється . Комп’ютер забезпечує і всебічний (поточний, рубіжний, підсумковий) контроль навчального процесу. Контроль, як відомо, є невід’ємною частиною навчального процесу і виконує функцію зворотного зв’язку між учнем і викладачем. При використанні комп’ютера для контролю якості знань учнів досягається і велика об’єктивність оцінки. Крім того, комп’ютерний контроль дозволяє значно заощадити навчальний час, тому що здійснюється одночасна перевірка знань всіх учнів. Це дає можливість викладачу приділити більше уваги творчим аспектам роботи з учнями. Ще одна  перевага комп’ютера – здатність накопичувати  статистичну інформацію в ході навчального процесу. Аналізуючи  статистичні дані (кількість помилок, правильних/неправильних відповідей, звертань за допомогою, часу, витраченого на виконання окремих завдань і т.п.), викладач судить про ступінь і якість сформованості знань в учнів.

Отже, комп’ютери створюють сприятливі можливості і для організації самостійної роботи учнів на уроках англійської мови. Учні можуть використовувати комп’ютер як для вивчення окремих тем, так і для самоконтролю отриманих знань.

Причому комп’ютер є самим терплячим педагогом, здатним скільки завгодно повторювати будь-які завдання, домагаючись правильної відповіді і, у кінцевому рахунку, автоматизації навички, що відпрацьовується.

Заступник директора з навчально-виховної роботи Довгопол Н.М., вчитель інформатики Шуліка О.С.

Результати ЗНО з української мови та літератури2014-2015 н.р.

ЗНО з української мови та літератури  для учнів 11 класів відбулося 24 квітня. Адміністрацією школи був підготовлений графік проведення консультацій для учнів 11-А та 11- Б класів, крім того, окремо для учнів-претендентів на медаль. Це дало змогу зупинитися більш детально на тих питаннях, які виникали під час підготовки до ЗНО. На відміну від минулих років, бал, набраний з української  мови, виставляється в атестат як ДПА. Сертифікаційна робота з української мови та літератури мала базовий та поглиблений рівні. Базовий рівень складався з 58 завдань, а поглиблений – із 74.

Клас	Кількість учнів	Виконували базовий рівень	Виконували поглиблений рівень
11-А	34	28	6
11-Б	34	29	5

Особливістю тестування цього року було те, що 44% завдань взято з розділу «Синтаксис та пунктуація», на виконання яких учні витратили більше часу. Однак результати ЗНО з української мови та літератури учнів нашої школи є досить високими.

Резльтати ЗНО учнів 11-А класу

1 група  (уч. Хайло Л.Г.)				2 група (уч. Чеснок Ю.В.)
Бали	Кількість учнів		Якість навчання	Бали	Кількість учнів		Якість навчання
12	3	47%	76%	12	3	47%	100%
11	1			11	2
10	4			10	3
9	1	29%		9	3	53%
8	2			8	4
7	2			7	2
6	2	24%		6	0	-
5	1			5	0
4	1			4	0
3	0	-		3	0	-
2	0			2	0
1	0			1	0

Результати ЗНО учнів 11-Б класу

1 група  (уч. Хайло Л.Г.)				2 група (уч. Гальченко Л.В.)
Бали	Кількість учнів		Якість навчання	Бали	Кількість учнів		Якість навчання
12	0	25%	69%	12	0	11%	67%
11	1			11	1
10	3			10	1
9	3	44%		9	2	56%
8	2			8	3
7	2			7	5
6	3	25%		6	4	33%
5	1			5	2
4	0			4	0
3	0	6%		3	0	-
2	1			2	0
1	0			1	0

Загальні результати ЗНО за рівнями

Рівні	Кількість учнів
Високий	22
Достатній	31
Середній	14
Початковий	1

Завдяки сумлінній роботі вчителів української мови та літератури Гальченко Л.В., Хайло Л.Г., Чеснок Ю.В. учням вдалося досягти таких результатів.

Голова м/о вчителів української мови та літератури  Хайло Л.Г.

Патріотичне вихованняяк фактор консолідації українського суспільства

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується (В. О. Сухомлинський).

У сучасних суспільно-політичних умовах, коли Україна ціною життя Героїв Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей.

Патріотичне виховання має наскрізно пронізувати весь навчально-виховний процес, органічно поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

Предмети уваги патріотичного виховання:

• Національна ідея

• Національна культура

• Рідна мова

• Історія народу і держави

• Самовизначення, самоідентифікація

• Категорії Батьківщини (мала і велика Батьківщина)

• Лідери та герої народу, нації, держави

• Рідний край, місто, село

• Рідні мати, батько

Бажані результати патріотичного виховання:

• Як наслідок людина, громадянин чи представник певної нації або національності

• Розуміє і поділяє сутність національної ідеї

• Є носієм національної культури

• Своєю професійною діяльністю сприяє економічному, науковому, культурному зростанню Батьківщини

• Любить і відстоює рідну мову, користується нею

• Любить, захищає і відстоює рідну країну / державу / територію

• Любить, захищає і відстоює свої звичаї, традиції

• Любить, захищає і підтримує співгромадян з патріотичним способом мислення

• Постійно відчуває гордість за вищенаведене і приналежність до цих категорій 

Всі виховні заходи патріотичного спрямування мають стверджувати ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх громадян України, підтримувати прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому.

Доцільно добирати і поєднувати різноманітні методи і форми патріотичного виховання, уникати формалізму й одноманітності, насичувати їх патріотичними емоціями та переживаннями, активно використовувати приклади мужності й звитяги захисників України як з історичного минулого, так і нинішніх воїнів-героїв, які боронять нашу державу від російської агресії. 

За словами Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка, в рамках освітньої реформи у школах буде впроваджуватися окремий курс національно-патріотичноговиховання. 

Детальну інформацію дивіться за посиланням (http://ukr.pravda.com.ua/news/2014/12/9/7046971/?attempt=1)

Заступник директора з виховної роботи Лутченко О.І., педагог-організатор Литвин О.В.

ЗНО –  це лише іспит, а не проблема

Як відомо, ЗНО – це іспити для вступу до ВНЗ в Україні. Так що ж таке зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО)? Навіщо воно потрібне і як його пройти?

Головна мета введення ЗНО в Україні – це забезпечення об'єктивності при оцінці знань випускників, які в жодному разі не повинні залежати від товщини батьківського гаманця.

Про історію застосування тестування з метою перевірки знань учнів і про тестування в інших державах, у першу чергу в США, можна прочитати в статтях  «Історія тестування». Портал знань.

1993 рік ознаменувався спробою запровадити тестування в школах України, але вона виявилася невдалою. З 2008 року проходження ЗНО є обов'язковою умовою вступу до вищого навчального закладу (ВНЗ).

Наша школа з першого дня впровадження ЗНО в Україні  не тільки готує до ЗНО своїх випускників, а є також організатором проведення ЗНО на базі нашого закладу. Це, скажу відверто, дуже велика відповідальність. І не тільки директор нашої школи Орловський М.І., а ще 10 директорів інших шкіл щороку це відчувають.

 Як відомо, у 2015 році випускники шкіл складуть об’єднаний тест з української мови і літератури, результати якого будуть враховані як державна підсумкова атестація (ДПА) з цього предмету, а також як ЗНО у разі бажання випускника продовжити навчання у ВНЗ. Тож результати ЗНО з української мови та літератури стануть іспитом також і для вчителів-філологів, а  адміністрації школи дадуть можливість здійснити серйозне моніторингове дослідження якості підготовки випускників  з української мови.

Крім того, Міністерство освіти у 2016 році має намір поєднати проведення  ЗНО та ДПА з усіх навчальних предметів. Проектом Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 років передбачений перехід на ЗНО в початковій та основній школі.

В Україні також розроблений тест на здатність до навчання, який може стати альтернативою сертифікатам  ЗНО. Як повідомив глава Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігор Лікарчук, ввести таку перевірку можуть з 2016 року.

 У тестах є як позитивні, так і негативні сторони.

 До позитивних можна віднести такі:

ü  тести швидше перевіряються;

ü   всі абітурієнти мають рівні умови;

ü  простота виконання.

 До негативних відносимо: 

ü  є ймовірність списати;

ü  вгадування відповіді;

ü  тести не розкривають творчий потенціал учня.

І хоч система оцінювання рівня знань за допомогою тестування має досить багато критиків і супротивників, та принаймні в найближчому майбутньому серйозної альтернативи в неї немає.

Поради 200-бальника  з англійської мови, а також української мови та літератури, випускника 2012 року – Глушка Владислава, якому вдалось поцілити у саме «серце» ЗНО своїм максимальним результатом: «Лякатися не варто. Порівняно з навчанням в інституті ЗНО – це приємна прогулянка».

Я  звертаюся  до кожного  випускника 2015 року: «Боїшся ЗНО? Не бійся, а готуйся, бо це складний іспит. Добре підготуєшся –  дивись, не таким він страшним виявиться, і гарні бали отримаєш у сертифікаті, а також будеш не тільки подумки навчатись у вибраному тобою ВНЗ, а й навчатимешся  у справжніх  вузівських аудиторіях».

Довгопол Н.М., заступник директора з навчально-виховної роботи